Всесвітній день радіо

Сьогодні, за рішенням ЮНЕСКО, свій день відзначає радіо. Це молоде свято, вперше його відзначили лише в 2012 році. Дата проведення обрана не випадково – саме 13 лютого 1946 вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», станція якого була в штаб-квартирі організації. Метою свята є зміцнення співпраці між усіма, хто має стосунок до радіо – великі мовні компанії або одинаки-аматори. ЮНЕСКО закликає всі країни брати активну участь у Всесвітньому дні радіо. До речі, цей засіб масової інформації є чи не найпоширенішим у світі — майже 95% населення усього світу має доступ до нього. Коротко про історію Ірпінського радіо. Перший радіовузол запрацював в Ірпені на БКЗ в 1953 році, а через 10 років у нас з’явилась власне міське радіомовлення. Його очолила, тобто стала першим кореспондент-організатором, Оксана Макарова, педагог за фахом, ірпінчанка, людина дуже порядна, патріотично налаштована і віддана своєму місту. До речі, це їй належить авторство лірики знаменитого Ірпінського вальсу: «Злітають птахи в небеса, на землю впала тінь, а електричка цокотить: Ірпінь, Ірпінь, Ірпінь». Музику написав теж наш земляк Михайло Кетрічко. Перший куплет вальсу, який і цитується, став позивним Ірпінського радіо. https://soundcloud.com/someoneiam/oorxnyrhjhgj В 1973-му міську редакцію очолила Ніна Якубінчук, але вже незабаром її змінила Лілія Сердобінцева. За фахом вчитель біології, але за покликанням – журналіст. Вона керувала редакцією 10 років. У 1985 році на пост головного радійника регіону заступила, ясна річ, теж жінка і теж на 10 років, згідно традиції, яка вже на той час склалась. Це була молода і завзята журналістка Тамара Рябчун. «В спадок отримала магнітофон весна, згадує пані Тамара. – Страховидний побутовий магнітофон. Записи на ньому були жахливі, розібрати, що людина говорить – просто нереально». У 1994 році картина змінилась кардинально: У 1995-му Редакцію міського радіо очолила Раїса Ємець. З кінця 20-го століття проводова радіомережа почала неухильно скорочуватись, а державні програми підтримки і розвитку так і не з’явились. Коли у січні цього року офіційним радійним редактором став Сергій Рожновський «Укртелеком» оголосив про остаточне згортання радіопроводу. Пан Сергій – патріот радіо, ратує за нові технології, за цифрове радіо. Як приклад наводить польський досвід, де лише за минулий рік 10 найголовніших міст країни було охоплено цифровим радіо. А в перспективі до 1 грудня 2020 року поляки планують охопити радіоцифрою всю Польщу. Мережа проводового мовлення ЦЕЗ №7 КОФ ВАТ «Укртелеком» становить 554 км ліній загалом, з них 388 прокладено сумісно з електромережами на опорах ЗАТ «АЕС «Київобленерго»». Виходячи з державницької позиції і розуміння необхідності проводового радіо для України «Укртелеком» протягом багатьох років покриває витрати на його утримання за рахунок інших, прибуткових статей своєї діяльності. Але в цьому році ситуація підійшла до критичної межі. Тож всі ми – мешканці Приірпіння – повинні недвозначно і чесно відповісти на принципове питання: чи потрібне нам своє радіо?

Джерело – Ірпінь Культурний